ШКІЛЬНИЙ БУЛІНГ. ОЗНАКИ ТА ПРАВОВІ НАСЛІДКИ
Булінг (від англійського bullying) – тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.
Це явище є досить поширеним не лише в Україні, а й в усьому світі. За даними соціологічних досліджень, із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. При чому, частина опитаних дітей зізналася, що потерпають від знущань не лише з боку школярів, а зазнають утисків й з боку вчителів.
Якщо розглядати це явище з правової точки зору, необхідно відмітити, що в даному випадку порушується ціла низка законодавчих актів щодо захисту прав дитини.
Головний міжнародний документ у цій сфері є Конвенція ООН з прав дитини, яка проголошує, що усі діти від народження рівні та мають право на безпечні та сприятливі умови життя.
Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека.
Крім того, Основний Закон встановлює, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Цивільний та Сімейний кодекси України також є важливою складовою національного законодавства щодо захисту прав дитини.
Закон України «Про охорону дитинства» прямо передбачає захист дитини від усіх форм насильства.
Міжнародним і національним законодавством визначено що дитина – це особа, яка не досягла 18 років.
Як відомо, за порушення вимог законодавства, особи, що його порушили, несуть відповідальність.
У випадку шкільного булінгу за кривдника, якому не ще не виповнилося 14 років, усю відповідальність несуть батьки. Вони повинні відшкодувати шкоду (як матеріальну, так і моральну), яку завдала їхня дитина іншому учню.
Якщо дитина, віком від 14 до 18 років має майно або доходи, достатні для відшкодування завданих збитків, вона робить це самостійно, якщо ні – то відповідають батьки. До того ж, батьків може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дітей.
Крім того, дитину з 16 років можна притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, в залежності від тяжкості та наслідків вчиненого діяння.
Проте, Кримінальний кодекс встановлює перелік правопорушень, за які дитину можна притягнути до відповідальності з 14 років – умисне вбивство, нанесення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжку, умисне знищення майна, хуліганство та деякі інші тяжкі злочини.
